"Беркутівці" не здатні розігнати навіть 30 тисяч людей"

Громадський активіст Олександр Данилюк: "Років через 30 нас залишиться 25 мільйонів. Без нормальної освіти, медицини, соціального забезпечення. А корпорації далі викачуватимуть газ, залізну руду, нафту"

З керівником громадської організації "Спільна справа" 31-річним Олександром Данилюком зустрічаємося в офісі "Центру сприяння підприємницькій діяльності". Це мансардна кімната з трьома столами в будинку на Подолі. Робоче місце Данилюка завалене списаними аркушами й блокнотами. Вгорі висить півметрова картина. Її можна описати як "різнокольорові плями" — репродукція роботи німецького абстракціоніста Ернста Вільгельма Ная.

Данилюк розповідає, що люди зараз найбільше думають, як пережити ще два роки президентства Януковича. Що для більшості українців дуже важлива особиста свобода. І що вони готові відстоювати свої права.

Ви говорите, що український державницький проект програв і потрібен реванш. Чому цього не відбувається?

— Ще немає повного усвідомлення ситуації, що Україна — навіть не латиноамериканський сценарій, а вже чорна Африка: експлуатація природних ресурсів, невкладання ніяких коштів у розвиток промисловості, виродження населення. Років через 30 нас залишиться 25 мільйонів. Без нормальної освіти, медицини, соціального забезпечення. А корпорації далі викачуватимуть газ, залізну руду, нафту.

Інтуїтивно українці відчувають, куди все йде. І тут мала б спрацювати опозиція. Але вона не спілкується з людьми, не говорить, що це — катастрофа. Як писав Шевченко: "Не так тії вороги, як добрії люди...". У нас роль цих "добрих людей" виконує переважна більшість опозиційних лідерів. Балакають ніби більш-менш правильно, але до ультимативної боротьби не закликають, чіткого плану повалення режиму не мають.

Перш за все, треба домовитися про висунення єдиного кандидата від опозиції на виборах 2015 року. Розмови про визначення сильнішого в першому турі — безвідповідальна позиція. За великої кількості кандидатів їхні рейтинги будуть приблизно рівні й не високі — 10-15 відсотків. З допомогою фальсифікацій влада зможе вивести у другий тур кого завгодно. Навіть того ж Віктора Медведчука — відвертого ставленика Кремля.

Хто найбільше підходить на роль єдиного узгодженого кандидата — Яценюк, Кличко, Тягнибок, хтось інший?

— Не має значення. Йдеться про принцип: кандидат має бути один. Навіть у східних областях на минулих виборах люди були готові голосувати проти влади. Потрібно було лише чітко заявити — цей кандидат проти режиму.

Другий важливий момент: щоб перемогти на виборах 2015 року, уже зараз треба розгортати організаційну роботу, щоб мати щонайменше 150 тисяч перевірених і підготовлених майбутніх членів виборчих комісій, спостерігачів. Потрібно визначити симпатиків. Серед них вибрати тих, хто готовий до певної, нехай мінімальної жертовності. Зайнятись їхньою підготовкою. Вони, по-перше, проведуть вибори. По-друге, захистять результати голосування. Якщо ж їх буде спотворено, вийдуть на акції громадянської непокори.

І все-таки нема відчуття, що суспільство готове діяти осмислено.

— Не варто забувати, що в Януковича є міліція, прокуратура, державні адміністрації. Він створив систему примусу. Нав'язує свою волю більшості. Треба, щоб хтось запропонував нову систему, альтернативну.

Поки що ж влада активно працює з фальшивими "маяками". Імітує величезну кількість опозиційних рухів, організацій та окремих персонажів. В арабських країнах цієї системи не було. Студентські угруповання створювали платформи у соцмережах, де могли організуватися сотні тисяч людей. В Україні, якщо ви будете дуже активні й радикальні у соціальних мережах, ніхто вас не переслідуватиме, просто створять 50 аналогічних сторінок. Тому складно організувати єдиний протестний майданчик.

Тимошенко могла б повести за собою, якби була на свободі?

— У неї величезне бажання стати президентом. Вона готова сидіти за ґратами, не давати задній хід. Саме таких потребує теперішня Україна. Але навряд чи хтось із лідерів опозиції готовий ризикувати своєю свободою чи життям. Люди це відчувають.

До чого готуватися в 2015 році?

— Хтозна. Можливі різні сценарії. Ми перебуваємо при втраті державності та народовладдя. Опозиція і вибори — це добре. Але завтра цього вже може й не бути. І тут наше кінцеве завдання — 25 мільйонів людей на вулицях і загальнонаціональний страйк, доки цей режим не піде.

Проти режиму можуть виступити армія, міліція?

— Ненасильницький спротив ефективніший. У Сирії люди взялися за зброю, і країна зараз у руїнах. А в Тунісі все відбулося швидко й нормально. Є ще свіжий приклад Лівія, де режим намагався застосувати силу проти мирного протесту, і програв.

Чи готова влада застосувати силу проти народу?

— У неї і 2004-го був такий намір. Підрозділ "Барс" із бойовими набоями виїжджав із Василькова в Київ. Але офіцери придумали формальну причину, щоб не виконувати наказ — шлях їм перекрили десять автомобілів таксі. В результаті не доїхали.

Загальна кількість "беркутівців" в Україні — близько семи тисяч. Вони не здатні розігнати навіть 30-50 тисяч осіб, які вийдуть на вулицю. Таку кількість людей узагалі неможливо розігнати фізично. Їх складно навіть зрушити з місця. Для цього потрібно застосовувати спецзасоби, газ та гумові кулі.

Тобто Україна точно не стане поліцейською державою?

— Нинішня генерація силовиків не готова служити в поліцейській державі. Зараз немає навіть такого рівня цинізму в силових структурах, що був наприкінці 2004 року. Тоді в органах було чимало колишніх рекетирів, які мали досвід ставити людям на груди гарячі праски чи відрізати пальці. А зараз поприходили "діти незалежності".

Якщо революція відбудеться, який найбажаніший розвиток подій буде після неї?

— Слід покарати тих, які сьогодні беруть участь в антизаконних діях режиму. І цих людей досить багато. Партія регіонів і Комуністична повинні бути заборонені Міністерством юстиції, адже їхня діяльність спрямована на порушення прав та свобод громадян і погіршення соціально-економічного стану країни. Партія регіонів — злочинна організація. Переважна більшість членів потрапили туди не з доброї волі й нічого поганого не зробили. То ж переслідувати їх не треба. А от партійні функціонери повинні бути хоча б умовно засуджені — із позбавленням права брати участь у політичному житті країни хоча б до п'яти років.

Після помаранчевої революції багато кучмістів перебралися у Підмосков'я — близько тисячі людей разом із сім'ями. Буде евакуація й після Януковича, бо триматися за нього абсурдно.

Янукович передасть владу наступному президентові, як це до нього зробили Ющенко, Кучма і Кравчук?

— Він хоче залишитися на посаді й після 2015 року. Але виграти вибори чесно не зможе. Розраховувати на підтримку Кремля — нереально. Янукович неприємний Путіну на рівні фізіології. Є купа претендентів, що могли б його змінити — Хорошковський, Медведчук. Москва може поставити на когось як у владі, так і в опозиції.

Пропонували балотуватися до Верховної Ради

Олександр Данилюк народився в Києві. Мати — лікар, батько — науковець. Закінчив юридичний факультет столичного економічного університету. З 2004 року очолює громадський рух "Спільна справа". Консультує підприємців та захищає їхні інтереси в конфліктах із державними структурами.

Понад десять років бере участь в акціях і протестах. Каже, що революція — це стиль його життя.

На останніх парламентських виборах Данилюку пропонували балотуватися в нардепи: у першій десятці списку "Батьківщини" або від Об'єднаної опозиції — по одному з київських округів. Відмовився.

— Що б я робив у Верховній Раді такого, що не роблю зараз? — пояснює. — А от говорити міг би не все, що думаю насправді.

Дружина Світлана працювала менеджером у медіа-компанії в Лондоні. Зараз у декретній відпустці. Виховують 9-місячного сина Володара.

Олеся ДУБОВИК, Злата УГРИН
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/politics-newspaper/_berkutivci-ne-zdatni-rozignati-navit-30-tisyach-lyudej/486532">Gazeta.ua</a>

Gazeta.ua

Уряд та ЦВК завершують підготовку об'єднання України з Росією

Поки суспільство обговорює доцільність святкування тих чи інших свят або вишиванковий дрес-код, режим активно готує нормативну базу для фактичного аншлюзу з Росією.

Олександр Данилюк ,
громадянин

Якщо зірки запалюють - це комусь треба. Деякі скептики ставлять під сумнів підготовку режиму до проведення в цьому році референдуму щодо вступу України до Митного(Євразійського) Союзу та розширення повноважень Януковича, та навіть висловлюють міркування щодо того, що Спільна Справа намагається вигадати проблему, оскільки про неї більше ніхто крім нас не говорить. 

Проте поки суспільство обговорює доцільність святкування тих чи інших свят або вишиванковий дрес-код, режим активно готує нормативну базу для фактичного аншлюзу з Росією.

За останній місяць Кабмін прийняв наступні нормативні акти, що регулюють проведення референдума:

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 № 16 Деякі питання забезпечення підготовки і проведення всеукраїнського референдуму

Постанова, Порядок від 13.02.2013 № 105 Про затвердження Порядку розподілу, перерахування, обліку надходження і використання бюджетних коштів, а також повернення невикористаних коштів, виділених для підготовки і проведення всеукраїнського референдуму

Постанова від 20.02.2013 № 123 Про порядок і розміри відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю чи майну члена окружної, дільничної комісії референдуму у зв’язку з виконанням обов’язків члена комісії референдуму, у тому числі витрат на відрядження, пов’язаних з виконанням обов’язків члена комісії

Кабмін також вніс до Верховної Ради Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення у відповідність до Закону України "Про всеукраїнський референдум")

ЦВК прийняла наступні документи:

 

Постанова №24 від 07.02.2013 

Про форми свідоцтва про реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та посвідчення члена ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою

Постанова №25 від 07.02.2013

Про форму підписного листа підписів громадян України під вимогою щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою

Постанова №26 від 07.02.2013

Про форму протоколу ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою про підсумки збору підписів під вимогою щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою

Постанова №27 від 07.02.2013

Про зразки та опис вивісок окружної комісії з всеукраїнського референдуму та дільничних комісій з всеукраїнського референдуму звичайної, спеціальної та закордонної дільниць

Постанова №36 від 21.02.2013

Про форми списків учасників всеукраїнського референдуму на дільницях референдуму та актів про їх передачу комісіям з референдуму

Постанова №37 від 21.02.2013 (2035 байт) 

Про форми іменних запрошень учасникам всеукраїнського референдуму

Злочинність в Україні зросла на 136,7 відсотка

Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook Геннадій Москаль.

"Я ніяк не можу погодитися з тим, що в зв’язку з обліком кримінальних правопорушень за новим Кримінально-процесуальним кодексом України, їхня кількість суттєво відрізняється від раніше існуючої.

Генеральна прокуратура України каже, що порівняння стану та структури злочинності в державі з минулорічними показниками є некоректним. Але це абсолютно не відповідає дійсності, тому що злочини реєструвалися ще з 1917 року, і те що в країні йде шалений ріст злочинності, потрібно визнати, а не маніпулювати статистичними даними.

Отже, за 2 місяці 2013 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано: 281 190 кримінальних правопорушень, з них закрито та знято з обліку 83 981 кримінальне правопорушення. Закриті кримінальні правопорушення раніше називалися «відмовними матеріалами».

Таким чином, на обліку за мінусом закритих кримінальних правопорушень залишилося 198 357, проти 83 788, зареєстрованих за 2 місяця 2012 року.

Із цих 198 357 кримінальних правопорушень: – тяжких і особливо тяжких – 37 318 проти 30 346 за аналогічний період 2012 року.

І МВС і Генпрокуратура знає, що по тяжких та особливо тяжких злочинах відмовних матеріалів ніколи не було. Зі статистики очевидно, що за 2 місяці цього року кількість тяжких та особливо тяжких злочинів зросла на 7 тисяч.

Кількість кримінальних правопорушень середньої тяжкості складає 70 456 проти 41 802 в аналогічному періоді 2012 року;

Кількість кримінальних правопорушень невеликої тяжкості – 83 677 проти 11 640;

Кількість умисних убивств – 1422, проти 447;

Умисних тяжких тілесних ушкоджень – 648 проти 439.

Тяжкі тілесні ушкодження, наслідками яких є смерть потерпілого, – 268, проти 116 (слід відзначити, що ніколи за історію існування української міліції та прокуратури відмовних матеріалів по умисних убивствах та тяжких тілесних ушкодженнях, які спричинили смерть, не було).

Випадків зґвалтування зареєстровано 173 проти 62 за 2 місяці 2012 року;

Із загальної кількості 198 357 кримінальних правопорушень 102 413 (або 51,6%) – це злочини проти власності громадян. Із них:

– розбоїв – 644 проти 626 за аналогічний період минулого року;

– грабежів – 4 705 проти 3 140;

– шахрайств –19 708 проти 4 490;

– крадіжок – 65 885 проти 41 256;

Дорожньо-транспортні пригоди, які причинили смерть потерпілого, – 539 проти 476 за аналогічний період минулого року.

– незаконне заволодіння транспортним засобом – 1 086 проти 658;

Зате кількість злочинів у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин складає 7 210 проти 9 467. Незважаючи на ріст наркоманії в Україні, відсоток розкриття даних злочинів чомусь різко впав.

"Криваві 90-ті" на цьому фоні вже здаються квіточками."

http://zbroya.info/uk/blog/451_zlochinnist-v-ukrayini-zrosla-na-1367-vidsotka/

ДИВИСЬ. ДУМАЙ. ДІЙ. 12/03/13

У МЗС відповіли на заяву Держдепартаменту США щодо Власенка

Сергій Власенко

• 
  

Питання позбавляти чи ні мандатів окремих народних депутатів є питанням внутрішньої політики України. Так прокоментував виконувач обов’язків директора департаменту інформаційної політики МЗС Євген Перебийніс заяви Держдепартаменту США й очільників Євросоюзу щодо справи депутата-опозиціонера Сергія Власенка.

«У контексті порушеного питання щодо позбавлення окремих народних депутатів їхніх мандатів ми би хотіли наголосити, що це питання перебуває виключно у компетенції законодавчої та судової гілок влади. Ця проблему регулює законодавство України, зокрема, Конституція, закон України про статус народного депутата і регламент Верховної Ради України», – наголосив Перебийніс.

Він також підтвердив, що 4 березня посол України у Німеччині Павло Клімкін мав зустріч з представниками МЗС цієї країни у зв’язку з ситуацією, що склалась у Верховній Раді і можливим позбавленням депутатських мандатів кількох народних обранців.

«Під час зустрічі було обговорено різні питання, серед яких і питання розвитку ситуації у Верховній Раді України, яке викликає занепокоєння німецької сторони», – зазначив Перебийніс.

5 березня Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон і комісар з питань розширення Євросоюзу Штефан Фюле у спільній заяві висловили занепокоєння можливим позбавленням депутатського мандату опозиційного політика, захисника Юлія Тимошенко Сергія Власенка.

Подібну заяву з цього ж приводу зробив і Державний департамент США.

Радіо Свобода

Спільна заява речників Ештон і Фюле щодо політичної ситуації в Україні

Cпільна заява речників Високого представника ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кетрін Ештон та Європейського Комісара з розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле щодо політичної ситуації в Україні:

«Кетрін Ештон і Штефан Фюле очікують на повну імплементацію Україною висновків  саміту ЄС-Україна, що відбувся 25 лютого, та пильно слідкують за розвитком політичної ситуації в Україні. Посадовці ЄС дуже стурбовані нещодавніми процесуальними діями, що здатні призвести - на спірних правових підставах - до можливого позбавлення парламентських мандатів двох депутатів Верховної Ради. Вони також звертають особливу увагу на ситуацію, що склалася з народним депутатом Сергієм Власенком у зв’язку із нещодавнім клопотанням, поданим до Вищого адміністративного суду, щодо позбавлення його депутатського мандату.

Посадовці ЄС закликають українську владу вирішити цю ситуацію, аби не створювати враження, що судовою системою зловживають у політичних цілях. Вони нагадують про своє переконання, що остаточний склад Верховної Ради України повинен відображати справжню волю українських виборців. Закон про вибори народних депутатів встановлює чіткі п’ятиденні часові рамки, протягом яких результати виборів можна оскаржити в судах. Судові процеси, що розпочинаються після того, як пройшли місяці з часу підтвердження остаточних результатів виборів, викликають політичні та правові занепокоєння.

Зважаючи на таку ситуацію, Ештон і Фюле нагадують про нагальну необхідність своєчасних заходів із удосконалення виборчого законодавства відповідно до рекомендацій остаточного звіту БДІПЛ/ОБСЄ, ухваленого від 3 січня, - зокрема, через розгляд Виборчого кодексу».

Представництво Європейського Союзу в Україні

Газу не буде - Іван Варченко

(Про Угоду з Shell, економіку і сланцевий газ.)

Українців майстерно розділено на два табори: «екологів» та «євроінтеграторів».

«Екологи» аргументовано непокояться, що видобуток нетрадиційних вуглеводнів несе потенційну небезпеку для довкілля, здоров’я та життя людей, перетворює Україну на пустелю. «Євроінтегратори», не менш переконливо, наполягають, що Україна позбавиться залежності від Газпрому, забезпечить себе власним газом, здобуде повагу іноземних інвесторів. І якщо перших називають агентами Москви, Путіна-Мєдвєдєва, Газпрому, Вітренко, Медведчука та нігерійських фермерів, то інша сторона, логічно, є агентами Банкової, Межигір’я, Януковичів (старшого й молодшого), друзями Азарова, Добкіна та Кернеса.

.Влада активно поглиблює цей конфлікт. Аж настільки, що тепер я мушу вірити в щирість євроінтеграційних устремлінь президента та прем’єра, міністрів, що пройшли навчання у російських спецслужбах Які, купуючи російський газ за 432 долари, вимагають за нього зі шкіл та лікарень понад 1000 доларів. І після трьох років стабільного «покращення життя» повірити, що саме зараз, у газових контрактах, вони потужно подбали про Україну та народ. Парадоксально, але найбільшу стурбованість за європейський вибір і прихильність гаслу «Геть від Москви!» (читай Газпрому) сьогодні демонструють саме вони, разом з депутатами від партії регіонів Харківської та Донецької обласних рад. Натомість представники опозиції, які висловлюють застереження щодо підписання газових угод, видаються ледь не зрадниками українського народу.

Наразі не планую долучатися до дискусії про геополітичні змови та альянси проти України. Залишу фахівцям і екологію, хоча бачу вразливість захисту, базованого, в основному, на емоціях, які викликає фільм «ГазЛенд».

Тексти газової Угоди цілковито спростовують останній аргумент влади про економічну вигоду для країни.

Укладена на 50 років Угода між Україною, компаніями Shell та «Надра Юзівська» «Про перерозподіл вуглеводнів…», яку старанно приховували від громадськості, не має нічого спільного з забезпеченням України власним газом! Це виключно комерційний проект, мета якого – отримання прибутків приватними компаніями. Реалізація Угоди для України є економічно збитковою і становить загрозу національній економічній безпеці.

А тепер про деталі.

По-перше. Україна, завдяки цій газовій Угоді, не забезпечить себе власним газом.

Угода підтверджує, що Україна отримуватиме від 31% до 60% у прибутку з добутого газу. Тоді коли Shell та «Надра Юзівська», як інвестор, отримуватимуть решту (від 40 до 69%) прибутку, яку порівну ділитимуть між собою. Припустимо, за найсприятливіших умов, через 7-10 років досягаються пікові показники видобутку у розмірі 20 млрд. м3 газу на рік (п.5.8). З них на відшкодування витрат інвестора закладено ні більше ні менше – 65% (або 13 млрд. м3) видобутих вуглеводнів, які називаються «компенсаційною вуглеводневою продукцією» (п.14.3). Решта, 7 млрд. м3, як прибуткова продукція, ділитимуться між інвестором та державою, згідно принципів, визначених статтями 14 та 15 Угоди. Зазначу, що отримувати максимальні 60% Україна зможе лише тоді, коли вартість видобутку буде значно нижчою, ніж та, яку дозволяють сьогоднішні технології. Тож реально Україна може мати газу від 2,17 млрд. м3 (31%) до 2,8 млрд. м3 (40%).

Передбачаю закид: адже український партнер – інвестор «Надра Юзівська» - на 90% у державній власності. Відповідно, ще якась частина має належати державі. (Яка саме – невідомо, бо угода між «Надра України» та СПК «ГеоСервіс» про утворення компанії «Надра Юзівська» також утаємничена). Без суперечок додаю ще по 90% частки «Надра Юзівська» до отриманих цифр. Результат - від 4,3435 млрд. м3 (31%) до 4,69 млрд. м3 (40%). Це за умов бездоганно чесного ведення бізнесу. Нагадаю: зараз ми щороку імпортуємо понад 30 млрд. м3 газу. Зрозуміло, що 4,69 млрд. м3 сланцевого газу не вистачатиме для покриття дефіциту. Інше питання – чи буде цей газ продаватися на внутрішньому ринку дешевше за імпортований – залежить від кон’юнктури ринку і совісті майбутніх президентів та урядів. Але добувати ресурси за понад ¾ їх вартості вважаю, у кращому разі, ганебним виявом непрофесіоналізму та безгосподарності, у гіршому - свідомим злочином, у тому числі перед майбутніми поколіннями.

По-друге. Серйозна небезпека полягає у тому, що Угода передбачає можливість повної втрати державою своєї частки у прибутку!

Угода визначила, що частку компанії «Надра Юзівська», аж до початку промислової розробки, повністю фінансуватиме Shell (ч.4.12 Угоди). Пунктами 4.12.3 та 40.2.6 не виключається, що держава може втратити контроль над «Надра Юзівська».

Тобто з часом ймовірна повна відмова «Надр України» від своєї частки на користь, наприклад, СПК «ГеоСервіс», яку пов’язують з головною «сім’єю» України. Те, що за таких умов Shell не зобов’язана буде надалі фінансувати частку «Надра Юзівської» - вже дрібниці. Такий крок можна зробити після того, як усе буде профінансовано. У цьому випадку кілька «наближених» приватних осіб отримають весь прибуток з 34,5%. (Решта 45 мільйонів українців, нагадаю, будуть задовольнятися своїми 31%).

Текст Угоди залишає поле для подальших маневрів.

У випадку істотної зміни обставин, наприклад, через зміни в законодавстві України та нормативних актах, будь-яка Компанія-Інвестор може в односторонньому порядку відмовитися від цієї Угоди. Тоді компанія-Інвестор, що залишилася, набуває всіх прав та обов’язків Компанії-Інвестора, що відмовляється від цієї Угоди (ч. 36.4).У випадку відмови однієї Компанії-Інвестора, ця Угода продовжуватиме діяти по відношенню до будь-якої Компанії-Інвестора, яка продовжує її (Угоду) виконувати, яка з такого моменту отримує всі права та зобов’язання Компанії-Інвестора, яка відмовилася від Угоди (ч.36.7). На практиці це може мати наступний вигляд. Через кілька років, коли основні гроші буде проінвестовано, створяться умови для того, щоб Shell відмовилася від співпраці, а її частка перейшла до «Надра Юзівська».

 Внаслідок цього, кілька обраних українців вже матимуть право на усі 69% прибутку від діяльності.

Але і це ще не все. Стаття 39.4 Угоди передбачає, що Держава може відмовитися від своєї частки продукції або платежів, які підлягають сплаті їй за цією Угодою. Крапка. Українці можуть залишитися ні з чим! Інформаційно пояснити це владі буде доволі просто. Вона лише підтримає тезу, достатньо поширену серед деяких «патріотів», що ми, убогі, маємо ще й подякувати благодійникам за те, що ті прийшли на український ринок та виявили увагу до нашого газу. Бо інвестор, мовляв, вкладається грошима й технологіями. А видобуток газу й нафти це виключно жести доброї волі та альтруїзму…

Чи можна такі умови назвати успішним залученням інвестора? В жодному разі! Від такої співпраці необхідно відмовитися вже зараз.

Для цього, виходячи з національних економічних інтересів України, доцільним є реалізувати наступний порядок денний:

Харківська та Донецька обласні ради скасовують свої рішення від 17.01.2013 та 16.01.2013 про погодження тексту Угоди. Верховна Рада до повного законодавчого врегулювання накладає мораторій на розробку сланцевого газу, нафти та інших нетрадиційних вуглеводнів. Крім того, формує слідчу комісію з розслідування обставин підписання Угоди, її законності та повноважень суб’єктів.

Уряд скасовує цю Угоду і подальші переговори проводить за умов повної прозорості, з залученням екологів та економістів, інших зацікавлених сторін. Нереально? Тоді керівництво компанії Shell має розуміти, що Україна – не Нігерія, а інтереси президента та уряду не завжди збігаються з інтересами власника надр – українського народу. Ласкаво просимо до України, але умови Угоди буде суттєво змінено.

А сланцевий газ не пропаде. Зрештою, якщо ми зараз не вміємо ефективно використовувати надра, то навчимося пізніше.

Іван Варченко

Післямова Спільної правди. Корупційні схеми 2013

Курченко очолив рейтинг корупціонерів 2012-го року

Рейтинг набільших корупційних схем 2012 року очолила група компаній “Газ України 2009″, якою керує 27-річний власник ФК “Металіст” (Харків) Сергій Курченко.

Олександр Данилюк ,
громадянин

За результатами щорічного опитування Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності, в якому взяли участь провідні українські експерти та журналісти, що cпеціалізуються на антикорупційних розслідуваннях, рейтинг набільших корупційних схем 2012 року очолила група компаній “Газ України 2009″, якою керує 27-річний власник ФК “Металіст” (Харків) Сергій Курченко.

За оцінками учасників опитування діяльність групи компаній нанесла в 2012-му році збитків державному бюджету на суму понад 13 млрд. грн. Групу компаній пов’язують з контрабандою нафтопродуктів, яка в 2012 році досягла 18% від загального обсягу ринку, фіктивному відшкодуванні ПДВ та незаконній реалізації через АЗС пільгового скрапленого газу, призначеного для побутових потреб населення. Друге та третє місця рейтингу посіли, відповідно, нелегальні вугільні шахти, так звані копанки, та зловживання на “Укрзалізниці”.

Переможці корупційного рейтингу стануть предметом слухань Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, які відбудуться на початку квітня. На слухання будуть викликані керівники профільних міністерств та відомств, Генеральної прокуратури України, а також представники компаній, причетних до корупційних дій.

В опитуванні, зокрема, взяли участь головний редактор інтернет-порталу “Наші гроші” Олексій Шалайський, автор і ведучий програми розслідувань “Знак оклику” (ТВі) Артем Шевченко, спеціальний кореспондент LB.ua Тетяна Чорновол, заступник головного редактора сайту Forbes.ua Олександр Акименко, кореспондент журналу “Forbes Україна” Севгіль Мусаєва, головний редактор інтернет-видання “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов, спеціальний кореспондент ІА “ЛІГАБізнесІнформ” Сергій Висоцький, екс-радник голови Фонду держмайна України Володимир Ларцев, журналіст Володимир Бойко, кореспондент програми “Агенти впливу” (НТН) Ігор Колтунов.

Під час експертної наради були присутні народні депутати України Віктор Чумак (Голова Комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією) і Олег Медуниця (член бюджетного Комітету ВР), а також депутат Харківської обласної ради Іван Варченко.

http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/acba/a100520

"Блискуча" операція із мандатами обернеться проти ПР, – Данилюк

Координатор "Спільної справи" заявляє, що Партія регіонів відкриває "скриньку Пандори"

Координатор громадянського руху "Спільна справа" Олександр Данилюк вважає, що активність Партії регіонів у позбавленні депутатських мандатів обернеться проти "регіоналів".

Про це Данилюк заявив у програмі "Знак оклику. Щодня" на ТВі.

"Кількість людей із Партії регіонів, які можуть постраждати від такої "скриньки Пандори", значно більша. Є ще один цікавий момент: стаття 180 Кодексу адміністративного судочинства дозволяє не лише голові ВР, а й кожному з його заступників звертатися з позовом до Вищого адміністративного суду про припинення повноважень депутатів-сумісників. Тому, наприклад, представник "Свободи" пан Кошулинський може звернутися до ВАСУ щодо припинення депутатських повноважень панів Олійника, Развадовського, Шпенова, Щербаня й інших. І в такий спосіб трохи прорідити лави Партії регіонів. Тому я не говорив би, що вся ця блискуча "спецоперація" "Регіонів" завершиться так, як їм хочеться", – заявив Данилюк.

За його словами, Партія регіонів може зупинитися через те, що прецедент міг би перетворитися на теднецію.

"Єдине, що може зупинити цей процес, – усвідомлення того, що після Власенка і Веревського пачками можуть піти самі "регіонали", можлива обструкція всередині самої фракції", – вважає Данилюк.

Нагадаємо: напередодні “Спільна справа” звернулася до заступника голови Верховної Ради Руслана Кошулинського із закликом скористатися своїм правом і негайно розпочати звертатися до суду з метою позбавити депутатських повноважень 37 “регіоналів”-сумісників, яких “Спільній справі” вдалося виявити станом на 1 березня.

Слово, моя ти єдиная зброє (до дня народження Лесі Українки)

25 лютого 1871 року народилася геніальна поетеса і громадська діячка Лариса Косач (Леся Українка). Вона з’явилась на світ в інтелігентній родині. Матір’ю її була письменниця, а згодом і громадська діячка Ольга Косач (Олена Пчілка), батьком – Петро Косач. У Лесі було двоє братів – Михайло і Микола та три сестри – Ольга, Оксана, Ізидора. Леся жодного дня не сиділа за партою і не вчилася в школі. Вчителями її були мати, батько, брат матері – Михайло Драгоманов, улюблені книги і життя. В сім’ї Лесі Українки панувало художнє слово. Коло зацікавлень було широким: перекладали, писали твори, записували народні пісні і звичаї, декламували, вивчали іноземні мови. В чотири роки Леся вже вміла читати. Улюбленими авторами були: Т.Шевченко, В.Гюго, Ж.Верн, Д.Дефо, Гомер. Сім’я Косачів дружила з сім’ями Миколи Лисенка і Михайла Старицького.

Становленню Лесі, як особистості і вихованню її характеру слід завдячувати перш за все її матері, Олені Пчілці. Леся була дуже наполегливою дівчинкою. До всього їй хотілося дійти самій, їй легко давалися іноземні мови. Спочатку вона осилює німецьку і французьку мови, пізніше вивчить грецьку, латину, італійську і англійську, зацікавиться санскритом. Коли Лесі було 13 років, у неї назбиралося вже кілька віршів, і мати, порадившись з дочкою, добирає їй псевдонім – Леся Українка. З того часу всі поезії і драматичні твори підписувалися цим гордим, ніжним і красивим ім’ям. Чому саме Українка? Та тому, що в сім’ї панували українські звичаї.

Взимку 1881 року на святі Водохреща Леся застудилася. З цього часу й починається її тяжка, страдницька й виснажлива боротьба з хворобою – туберкульозом кісток. Тільки можна подивуватися, як така, здавалося б ще майже дитина, могла переносити такі болі і страждання, і при цьому створювати поезію найвищого ґатунку, поезію громадянського пафосу і звучання. Леся Українка завжди вважала себе духовною дочкою Тараса Шевченка і продовжувачкою його боротьби за звільнення України від іноземного поневолення. Великий вплив на її громадянську позицію мали її дядько – Михайло Драгоманов та Іван Франко, з яким вона вела листування. Саме Іван Франко допомагав друкувати в Галичині Лесині поезії і драми, які були заборонені цензурою в царській Росії.

Леся Українка дуже добре розуміла вагу і значення Слова. Вона його називає іскрою, вогнем, крицею, зброєю. Леся не могла писати солоденьких віршиків про кохання, коли її народ знаходився в неволі. Вона не сприймала ідей непротивлення злу, виступала проти декадентства в літературі й мистецтві. В усьому шукала опори тільки на національний ґрунт, думаючи про майбутнє України, прагнула розробити теорію державності і прав людини. Суспільно-політичні ідеї Лесі Українки знаходять відображення в її поетичній і драматичній творчості. Серед її героїв переважають борці проти духовного, економічного і національного рабства, сильні особистості, які виборювали право на свободу і незалежність. Тільки можна гадати скільки б ще написала своїх неперевершених творів Леся Українка, якби не хвороба і передчасна смерть.

Тут хочеться навести слова Івана Франка про Велику Поетесу: “… Умови нашої літературної праці такі важкі, а особисті відносини авторки зложилися так сумно, що ми ледве чи діждемося від Лесі Українки всього того, що вона могла б дати нашому письменству… Леся Українка перша і одинока вміє опанувати широку скалю почувань, від тихого суму до скаженої розпуки і мужнього, гордого прокляття.. Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте!” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини... Пригадую цілий ряд французьких поетів сатаністів, неокатоликів та декадентів-неврастеніків, у котрих поезія була виразом їх власних нервових та психічних хвороб. Наша авторка безпечна від такої генералізації. У неї тіло хворе, але душа здорова і думка ясна. Власне страждання не заслонює перед нею ані краси природи і тих розкішних мрій, які навіває краса… Ще раз повторяю: читаючи м’які та рознервовані або холодно-резонерські писання сучасних молодих українців мужчин і порівнюючи їх з тими бадьорими, сильними та сміливими, а при тім – такими простими, такими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що ся хвора, слабосила дівчина – трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну”.

Нажаль в сучасній Україні неукраїнською владою всіляко замовчується величезна спадщина Лесі Українки. Не видно на телебаченні вистав за її творами, не пропагується державою її творчість, і це – в незалежній Україні! Навіть за совєцької влади творчість Лесі пропагувалася набагато більше, хоча й у викривленому світлі. Я вважаю, що українці в своїй масі, тому і не знають, що їм робити, бо не вивчають настанови і спадщину наших Пророків – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. А вони закликали нас до єдності, закликали бути українцями кожен день і скрізь, де б ми не були. І тут Леся Українка є для нас взірцем, бо вона була, незважаючи ні на що, Українкою!

"Коли людина боїться червоної цятки на чолі, то це свідчить про якусь хворобу" - Данилюк

За словами Данилюка, такі дії правоохоронців свідчать, що у Януковича "явна малахольність". Фото: chorkom.info

Мітингувальників, затриманих під Адміністрацією президента, відпустили, бо не знали що їм інкримінувати.

Про це у коментарі Gazeta.ua сказав громадський діяч Олександр Данилюк.

"Минуло три години з моменту затримання, суд не почався і їх відпустили. Є варіанти, що їх будуть викликати до суду окремою повісткою, а є варіант, що взагалі не буде нічого відбуватися. Проблема полягала в тому, що невідомо у чому мали б полягати хуліганські дії, які їм могли інкримінувати. Можливо, це є головною причиною того, що складно їм щось інкримінувати. Не було ні злочину, ні адміністративного порушення. Ми повинні говорити про перешкоджання проведенню легальної акції, про яку попередили завчасно. А це є окремим злочином - перешкоджання мирному зібранню за Кримінальним кодексом (стаття 340). Ми будемо звертатися, не знаю куди, правда. Але ми будемо пам'ятати цю акцію, і коли буде можливість звернутися до правоохоронних, а не режимоохоронних органів, ми, безперечно, це зробимо. Усіх цих осіб притягнемо до кримінальної відповідальності", - сказав Данилюк.

Він також нагадав про ситуацію з футболками "Спасібо жителям Донбаса".

"Тоді була абсолютно ідентична ситуація. Також жодних протиправних дій не було. Але також підрозділ "Беркут" бігав, відбирав ці футболки, крав їх. Як на мене, це свідчить про малахольність Януковича, який болісно сприймає такий гумор стосовно його персони. Тепер можна абсолютно впевнено сказати, що, крім цього мема "Спасібо жителям Донбаса", Янукович отримав ще й такий мем у вигляді червоної цятки на чолі. Завдяки безглуздим діям міліції, ця штука популяризувалася набагато більше. І цілком можливо, що саме вона стане символом протесту. На відміну від футболок, які містили претензії до жителів цілого регіону, ця штука претензій ні до кого немає. І вона може об'єднати цілу країну", - наголосив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нагнали "беркутівців" та "есбеушників" захищати покидька Януковича" - біля АП побили активістів

"По-перше він боїться, по-друге це явна малахольність. Коли людина боїться, вона просто посилює охорону, що він і робить. А, коли людина боїться червоної цятки на чолі, то це вже свідчить про якусь хворобу", - пояснив він.

Данилюк також прокоментував законопроект Колесніченка, спрямований на посилення боротьби з заворушеннями на стадіонах. Згідно із ним, може бути запроваджено штраф за плакати політичного змісту.

"Ми спостерігаємо, що без законодавчого забезпечення контроль успішно відбувається і так. Якщо співробітники міліції постійно обурюються, що їм доводиться діяти поза межами закону, то не виключено, що їхня профспілка буде вимагати відповідних законодавчих актів", - зауважив громадський діяч.

Він додав, що Україна вже давно перетворилася на тоталітарну республіку: "Якщо хтось думає, що вже десь близько межа цьому абсурду, то ні, він буде продовжуватися доти, поки ми не наведемо лад на своїй території".

Злата УГРИН
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/politics/_koli-lyudina-bojitsya-chervonoji-cyatki-na-choli-to-ce-svidchit-pro-yakus-hvorob/482579">Gazeta.ua</a>

Про омніоманьяків, середньовічних китайців та дефіцит шляхетності

Україна страждає на гострий дефіцит шляхетності. Це особливо чітко відчувається в ті моменти, коли дивишся на плебейські профілі та потрійні підборіддя можновладців.

Україна страждає на гострий дефіцит шляхетності. Це особливо чітко відчувається в ті моменти, коли дивишся на плебейські профілі та потрійні підборіддя можновладців. На їхні хамські манери та лакейські звички. На запарковані на тротуарах біля парламенту Майбахи та годинники, вартість яких перевищує річний бюджет районного центру.

І справа не в біографіях чиновників та обранців, в яких, в кращому випадку, бракує відомостей про освіту, а часто просто бракує сторінок. Зрештою, диплом про вищу освіту або довідку про відсутність судимості можна купити так само легко, як і українське громадянство. Або просто вдавати їхню наявність, розраховуючи на те, що ніхто ніколи не поцікавиться випускниками якого-небудь Луганського педінституту або Торезької виправної колонії.

Справа не в походженні, тим більш, що кожен другий свинорилий власник депутатського або міністерського крісла має засвідчене Академією наук генеалогічне дерево, яке підверджує, що він є прямим нащадком гетьмана Сагайдачного або навіть князів Аскольда і Діра. До родопису зазвичай додається династійний герб, на якому геральдичні символи межують з логотипами автомобільних компаній та зображеннями іноземних валют.

Дефіцит шляхетності полягає в іншому. В наборі примітивних бажань та прагнень, які мотивують українську псевдоеліту на їхню антисуспільну діяльність. Сенс їхнього існування зводиться до задоволення хворобливої потреби в набутті об’єктів розкоші. Завдання нерухомості в Челсі та персональних бізнес-джетів компенсувати власникам відчуття власної нікчемності, створивши натомість іллюзію влади та важливості.

Жоден з них не здатен зрозуміти, навіщо лорду Байрону, який в 10 років вже був пером Англії, в 36 було продавати все своє майно і вирушати на чолі організованої за ці кошти експедиції на захист повсталої проти османів Греції. Навіщо австрійскому ерцгерцогу Вільгельму фон Габсбургу було вдягати мундир полковника Дієвої Армії Української народної республіки і ризикувати власним життям, виборюючи незалежність для нації, жодної краплини крові якої не текло в його жилах.

Споживацтво для українських корупціонерів є єдиним способом самовираження і самоствердження. Жодного з них не можна назвати шукачем пригод. Серед них багато аферистів і майже не трапляються авантюристи. Більшість з них – омніоманьяки, які нічим, окрім масштабів свого споживацтва, не відрізняються від банальних шопоголіків.

Звичайно, ми можемо їх за це засуджувати. Проте варто визнати, що ця хвороба не є характерною винятково для представників правлячої касти. Споживацтвом просякнуте все українське суспільство. Саме тому посеред критики влади часто чуємо щирі зізнання обивателів, що будучи на місці чиновників, кожен діяв би так само.

Україці майже повністю втратили абстрактні цінності. Не можна сказати, що вони їх заперечують, однак власним дітям зичать матеріального, а не духовного багатства. Мірилом успішності є все ті ж квартири, автомобілі, годинники та мобільні телефони. Неповноцінність власного життя компенсується пошуком кумирів серед щедрої комбатантської історії України. Навіть не маючи можливості замовити собі генеалогічні дослідження, кожен проводить свій рід від реєстрових або, на лихий кінець, від запорізьких козаків.

Середньовічні китайці заперечували можливість походження шляхетності від мертвих. За їхніми правилами шляхетність переходила не від батька до сина, а навпаки. Особа, яка здійснила якийсь непересічний вчинок, могла ушляхетнити не лише себе, але й кілька поколінь своїх предків. Проте дітям цієї особи доводилось знову виборювати собі суспільну повагу з нуля.

У китайців не було можливості ховатись за спини предків. Немає такої можливості і у нас. Можна скільки завгодно разів вшановувати героїв минулого, проте це не задовольнить потребу в героях сьогодення. Слава має властивість вивітрюватись, а найбільше значення має не те, скільки пам’ятників ми встановимо попередникам, а чи будемо ми самі гідні, хоча б маленької меморіальної таблички.

Олександр Данилюк

Московський суд посадив опозиціонера Удальцова під домашній арешт

Басманний суд Москви виніс рішення посадити під домашній арешт координатора опозиційного руху «Лівий фронт» Сергія Удальцова в рамках розслідування справи про підготовку масових безпорядків у Росії.

Про це сам С.Удальцов написав у своєму Twitter.

«Суддя Карпов задовольнив клопотання Слідчого комітету. Домашній арешт до 6 квітня. Спілкування лише з родичами і адвокатами. Без листування і засобів зв’язку», – повідомив опозиціонер. У свою чергу його дружина Анастасія Удальцова повідомила, «з читання судді дізнаюся, що я зараз в Україні, тому що мені С.Удальцов загрожує розправами. У залі такий сміх, що Карпов перестає читати».

Як повідомляв УНІАН, 8 лютого Слідчий комітет РФ попросив суд помістити С.Удальцова під домашній арешт за порушення підписки про невиїзд.

Зокрема, в комітеті стверджували, що С.Удальцов довго не проживає за місцем своєї реєстрації, його мобільні телефони часто бувають відключені, що утрудняє виклик обвинуваченого до слідчого. При цьому про місце свого фактичного перебування С.Удальцов не повідомляє.

У Головному слідчому управлінні Слідчого комітету РФ розслідується кримінальна справа щодо С.Удальцова, Леоніда Развозжаєва, Костянтина Лебедєва. Кримінальну справу було порушено після перевірки фактів, викладених у фільмі “Анатомія протесту-2″. Автори фільму, який вийшов на телеканалі НТВ, стверджують, що опозиція готувала силове захоплення влади на кошти з-за кордону. У фільмі були продемонстровані кадри, де С.Удальцов і його соратники нібито розмовляють з на той час головою парламентського комітету Грузії з оборони та безпеки Г.Таргамадзе.

Як стверджують автори фільму, останній має досвід підготовки “кольорових революцій” у Грузії, Україні та масових безпорядків у Білорусі. 30 листопада 2012 р. Слідчий комітет Росії заявив, що опозиціонери навчалися за кордоном організації масових безпорядків для повалення державного ладу на прикладі «кольорових революцій» в інших країнах. Багатотисячні «Марші мільйонів» проводилися в Москві 6 травня, 12 червня і 15 вересня цього року. 6 травня 2012 року, напередодні інавгурації Президента РФ Володимира Путіна, акція в Москві закінчилася зіткненнями з поліцією. Було затримано близько 400 осіб.

Про поразки, реванші та Абсолютну Перемогу

http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/acba/a98083

http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/acba/a98083http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/acba/a98083http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/acba/a98083

Ситуація в Україні надто запущена. А отже йти від тріумфу до тріумфу не вдасться.

Олександр Данилюк ,
громадянин

В умовах неспинного маршу режиму дедалі більше малодухих українських політиків та громадських діячів закликають до тактики, так званих, малих перемог. Наголошуючи на неможливості змінити не лише саму систему, але й її фігурантів, вони пропонують суспільству сконцентруватись на вирішенні дрібних незначних питань. В такий спосіб, на думку адептів побутових революцій, громадяни уникнуть розчарувань, пов’язаних з неминучими невдачами в нерівній боротьбі з переважаючими силами супротивника.

Звичайно, якщо ставити перед собою завданням збереження душевної рівноваги учасників спротиву, така логіка має право на існування. Проте вона ніколи не забезпечить вирішення основних проблем. Фактично така позиція зводиться до відмови від боротьби за речі дійсно важливі в обмін на внтурішній психологічний комфорт.

Замість того, щоб страждати від неможливості здобути омріяну Україну, пропонується прагнути більш приземлених, а отже більш досяжних речей. Якщо ви не можете зберегти державу, демократію, відстояти власні права і свободи – ви завжди зможете прибрати в себе під під’їздом. І не має значення, що за це прибирання ви вже заплатили комунальникам. Думати необхідно позитивно. Інакше ви ніколи не позбудитесь неприємного смаку поразки.

Насправді, посеред тотального програшу українського державницького проекту саме усвідомлення поразки та, як наслідок, прагнення реваншу – єдине, що може дати українцям необхідну для ультимативної боротьби мотивацію. Спроби ж сховатись від дійсності в пошуці дрібних перемог – є нічим іншим, аніж дезертирством.

У Ірландської Республіканської Армії на початку ХХ-го століття була гарна традиція. Вони захоплювали будівлю парламенту і проголошували незалежність Ірландії від Британської імперії. Британські війська вибивали їх з будівлі, тих хто залишався живим - кидали до в'язниць. Але через якийсь час вони приходили і знову захоплювали парламент. Одного дня в Лондоні зрозуміли, що перемогти націю, яка не капітулює, можливо, лише фізично її знищивши. 

Програти бій не страшно, страшно його вчасно не почати. Ситуація в Україні надто запущена. А отже йти від тріумфу до тріумфу не вдасться. Йти доведеться від поразки до поразки. І лише готовність підніматись знову і знову приведе нас до перемоги. 

Зрештою, саме ця готовність і є Абсолютною Перемогою.

Опозиція лише імітує опозиційну діяльність, – Данилюк

Фото: Олександр Данилюк Джерело: ipress.ua/

Сьогодні українські опозиційні політичні сили не займаються опозиційною діяльністю, я тільки імітують її, стверджує координатор Громадянського руху «Спільна справа» Олександр Данилюк. Про це він заявив в ефірі 5 каналу. «На сьогоднішній день є дуже показовим, що і чоловік Юлії Тимошенко і дружина Юрія Луценка майже відкрито говорять про те, що опозиція імітує свою опозиційну діяльність. Коли ми бачимо якість другорядні процеси, другорядні заяви в той час, як, скажімо, Україна отримала пів мільярда борг за державними гарантіями, які уряд Азарова начебто не давав, коли призначають російських військовослужбовців на основні посади в Україні, то опозиція, якби була би справжньою і не імітувала свою діяльність, вона мала би з цим боротися. І мала би боротися з цим принципово», – заявив Данилюк. «Якщо ми говоримо про те, що два тижні тому Юлія Тимошенко знаходилася в передсмертному стані, то це означає, що ця опозиція мала б заблокувати Адміністрацію Президента і вимагати, щоб туди негайно з’явився Віктор Янукович, як особа, яка несе за це відповідальність. Жодного виправдання тому, що збиралися підписи, ще якась була історія немає. Немає дії і суспільство це відчуває», – наголосив він. Джерело:  ZAXID.NET