Бійки "за язик" містили для мене якусь загадку, аж поки я уважно не подивився на графік курсу гривні.
З чисто політтехнологічної точки зору очевидно, що мовна сверблячка сталася у регіоналів сталася зарано. За логікою, вигідний регіоналам порядок денний з кров'ю у парламенті, "язиковими" та іншими пустими законопроектами мав би з'явитися десь у вересні - поближче до виборів.
Друзі зараз будуть версії. Віктор Андрусів, замголови "Демальянсу" та Олександр Данилюк, координатор "Спільної справи", пояснюють це економічними причинами. Андрусів вважає, що спроби мовних реформ можуть бути елементом газових перемовин з РФ. Данилюк вказує, що бійки як підстава для дострокових парламентських виборів, можливо, вигідні владі, оскільки є побоювання, що до осені не вдасться зберегти економічну стабільність
Друзі, очевидно, праві. Колосальні затрати на Євро зійшлися у часі з валом соціальних подачок ім. Януковича, перемовини по газу перманентно дають провальний результат.
Але найбільш очевидним показником є КУРС ГРИВНІ.
Чарівним чином ритм появи та просування законопроекту співпав з подіями на валютному ринку.
Перш за все, видно, що девальваційний тиск наростав протягом року. Якщо поглянути на річний графік, то без усяких економетричних засобів очевидна повзуча девальвація гривні.
Це не було б небезпечним, якщо б у країни з фінансами все було гаразд. Але Україна до таких держав не належить. Заборгованість у неї значна, баланс валютних надходжень – проблемний.
Отже, валютний ринок може стати неконтрольованим у будь-який момент, хвиля паніки здатна скоїти велике горе.
А тепер, власне, про хронологію "мовного" захисту від валютної паніки, яку, вірогідно, ввідпрацьовували у ці дні.
16 травня – вдруге за рік курс національної грошової одиниці істотним чином провалився буквально за день-два, до рівня 8 грн 6 копійок за долар США. Це позаштатна ситуація для НБУ, таке бувало лише раз протягом минулого року.
Ситуацію, очевидно, утримували від погіршення протягом декількох днів, оскільки курс далі не коливався, але лише Богу і Арбузову відомо, наскільки це було складно.
За цей час вирішували, що робити. І, схоже, вирішили.
21 травня погоджувальна рада, зусиллями регіоналів, санкціонувала включення "бойового" законопроекту в порядок денний на четвер. Зауважу, що до цього профільний комітет рекомендував відхилити творіння Колесніченка-Ківалова.
З 22 травня гривня продовжила падіння.
24 травня було досягнуто локальне "дно" – тобто, коли депутати гамселили одне одного і "швидкі" гасали вулицею Грушевського, національна грошова одиниця встановила рекорд падіння за останні пару років.
Втім, цей рекорд, здається, мало хто помітив.
А тепер – пропоную задуматися над двома речами.
Перше.
Уявіть собі, якби про падіння гривні говорили з таким же жаром, як про мовні питання? Якби депутати періщили б одне одного за золотовалютні резерви НБУ, і цю кров мільйонократно тиражували б усі українські та міжнародні телеканали – як вони тиражували відому бійку?
Валютна паніка була б гарантована, люди б кинулися рятувати свої заощадження.
Друге.
Коли б'ються за мовні законопроекти, то кількість уболівальників, за соціологією, у однієї та у іншої сторони досить значна. Нація розділена.
Але коли гривня тріщить, через слабку і неконкруентоздатну, розкрадену і корупційну, монополізовану та зарегульовану українську економіку – то уся нація об'єднується у єдиному пориві.
І як його хто висловлює, "пацюків – геть!" чи "крыс – вон!" – усім байдуже.
Ось таке у пацюків зараз ноу-хау. Давайте ж адекватно реагувати на їх провокації і нав'язувати свій порядок денний. Приміром, ось.
PS Автор брав участь у протесті проти законопроекту Колєсніченка-Ківалова.
Ігор ЛУЦЕНКО
