Зараз вже не стоїть питання про відставку Захарченка, ми вимагаємо відставки Януковича, – активіст Врадіївської ходи

Попри суворі заходи безпеки напередодні відзначення річниці Хрещення Русі і заборону низки судів щодо різноманітних громадських акцій, учасники Врадіївської ходи Майдану не залишали, ось тільки змінили свої вимоги. Тепер врадіївці вимагають вже не відставки міністра внутрішніх справ, а президента. 

Про це «Погляду» розповів активіст Врадіївської ходи і громадського руху «Спільна справа» Володимир Іванов. 

«Ми акцію не припиняли. Знаходимося тут і зараз. Ми були тут і 26, і 28. Тобто акція не закінчувалася. 27 липня затримали шістьох учасників Врадіївської ходи: чотирьох було засуджено, на них наклали адмінштраф у 170 грн, одна справа скерована до райвідділу на дорозслідування, а в середу відбудеться ще один суд, де, очевидно, теж накладуть штраф», – зазначив активіст. 

Зараз на Майдані залишається 26 людей. «Відбулася ротація, люди поїхали додому, тому що вони вже у дорозі загалом майже три тижні. Натомість на їхнє місце приїжджають нові. Акція безстрокова, тому залишається форт-пост з 10 до 22-ої на Майдані», – пояснив Володимир Іванов. 

За словами активіста, Врадіївська хода є прикладом формування в Україні громадянського суспільства. На сьогоднішній день учасники акції відмовляються від підтримки політиків. 

«До політиків ми не звертаємося. Склалася така ситуація: 18 липня Сергій Каплін ходив з деякими людьми із Врадіївської ходи до МВС, а сюди на Майдан до нас не з’явився, тому ми до політиків не звертаємося і не вважаємо за потрібне це робити. Ми зараз звертаємося до громадських об’єднань, до громадських організацій, щоби вони нас підтримували. Адже за останній час це справді громадський рух. Ми розраховуємо лише на людей, а не на політиків», – продовжує пан Іванов. 

У міру розвитку акції, змінилася й її кінцева мета. «Ми зараз бачимо головне – люди підходять і бачать, що це ніким не куплена і не оплачена акція. Учасники Врадіївської ходи справді пройшли пішки 500 кілометрів, щоби знайти правду і відновити справедливість у державі. Люди сидять на Майдані власним коштом і завдяки киянам, які приносять їжу, воду, навіть гроші. Це і є ота дія, коли прості люди допомагають у нашій справі та приєднуються до нас. З кожним днем дедалі більше людей підходить. 

У цій країні люди саморганізувалися і вийшли себе захищати, тому що влади немає, а тим паче це відбувається за умов, коли ті, хто мав би захищати, насправді, б’є, вбиває, ґвалтує. Подібна акція – це єдиний спосіб себе захистити. Ми зараз зверталися до президента, але, незважаючи на те, що Янукович пообіцяв взяти події у Врадіївці під особистий контроль, бачимо, що своїх обіцянок насправді він не виконує. Тож якщо гарант Конституції не чує людей і не реагує жодним чином на те, що відбувається у країні, то тепер ми вимагаємо відставки президента. Він не виконує вимоги людей, які його обирали. Тож про відставку Захарченка навіть не стоїть питання, тому що ми розуміємо, що за його призначенням стоїть Віктор Федорович Янукович», – сказав Володимир Іванов. 

Суд оштрафував затриманих за акцію на Майдані

Шевченківський райсуд столиці зобов’язав шістьох осіб затриманих на Майдані Незалежності сплатити штрафи.

“Шістьом активістам “Врадіївського майдану” присудили штраф за порушення порядку проведення мирних зібрань. Усіх зобов’язали виплатити 170 гривень. Один мітингувальник ще чекає на рішення суду. Справи двох перенесли”, – повідомляє джерело.

Засідання суду відбувалося у закритому режимі.

До приміщення суду працівники спецпідрозділу “Грифон” не пропускали ні активістів, ні журналістів, ні навіть адвокатів затриманих.

Як відомо, вранці на Майдані міліція затримала десятеро людей за незаконне проведення акції.

Суд аргументував заборону тим, що в ці дні заплановані заходи до 1025-річчя Хрещення Київської Русі.

Путін приїхав на "антиєвропейський" круглий стіл Медведчука

Президент Росії Володимир Путін приїхав на круглий стіл організований лідером громадського руху "Український вибір" Віктором Медведчуком.

Про це повідомив депутат від Партії регіонів Олег Царьов на своїй сторінці в мережі Facebook.

"На наш круглий стіл, присвячений цивілізаційному вибору України, приїхав Путін", - написав він.

Згідно анонсу заходу він називається "Конференція "Православно-слов'янські цінності - основа цивілізаційного вибору України".

Путін приїхав на круглий стіл Медведчука. Фото Олега Царьова

Беруть участь: лідер Громадського руху "Український вибір" Віктор Медведчук, радник президента Росії Сергій Глазьєв, керівники провідних наукових установ України та Росії, фахівці та незалежні експерти в галузі права, економісти, політологи, громадські та культурні діячі, представники громадських організацій та ЗМІ.

"Питання: близькі чи українському суспільству нав'язуються єврочиновниками "європейські цінності" або ж українці виступають за збереження і утвердження споконвічних православно-слов'янських духовних орієнтирів, засад і традицій", - зазначено в анонсі.

Конференція організована громадським рухом "Український вибір", одним із засновників якого є екс-керівник адміністрації президента України (2002-2005) Віктор Медведчук.

Як відомо, раніше Путін відвідав молебень на Володимирській гірці і зустрівся з президентом Віктором Януковичем. Їхня зустріч тривала 15 хвилин.

Українська правда

Всіх уб’ють, а я – з прапОром

26/07/2013, 9:19

На Майдані вимкнулось світло. Ми здогадалися, що саме з цього і почнеться. Хоча у те, що тоді почалося – досі не можуть повірити навіть “найолдовіші” активісти, яким довелося в своєму житті пережити не один десяток вуличних сутичок з міліцією. Що ж уже казати про людей, які прийшли за сотні кілометрів вимагати в “цивілізованій” столиці “законним” шляхом припинення свавілля органів, які мало хто вже називає правоохоронними.

18 липня на Майдан Незалежності в Київ прийшла «Врадіївська хода», учасниками якої були жертви міліцейського свавілля з багатьох областей України, їхні родичі, друзі, близькі, громадські активісти, просто небайдужі громадяни. Мало хто очікував, що захід буде масовим… Але багато хто погоджувався, що в будь-якому разі захід треба підтримати якщо не заради повалення режиму, то хоч би з поваги і співчуття до людей, які пройшли більше 500 км. до Києва аби заявити про свої біди.

«Врадіївській ході» передувала моторошна подія, що відбулася у селищі Врадіївка, на Миколаївщині, коли двоє міліціонерів жорстоко побили, зґвалтували та намагалися убити місцеву мешканку. Згодом міліцейське керівництво усіма доступними методами намагалося “зам’яти” ситуацію і залишити ґвалтівників на свободі. Це й спричинило подальші заворушення у Врадіївці (у місцевому відділку міліції було вибито всі шибки, у вікна будови летіли пляшки з напалмом, а «правоохоронці» мусіли ховатись у підвалі доки вщухне хвиля народного гніву). Також ряд випадків народних збурень біля місцевих райвідділків відбувся в кількох містах України, включно з Києвом.

На тих врадіївських протестах і виникла ідея йти пішки до Києва, попутно заходячи в різні населені пункти й збирати на Київ всіх, хто коли-небудь потерпав від міліцейського свавілля. Та, попри всі ці події, відносно небагато людей зголосилося йти пішки до Києва. З різних причин: вік, спека, господарка, страх або зневіра… Основна частина «Врадіївської ходи» – це були люди середнього, а то й похилого віку.

Студіююча ж молодь (як певно сподівалися учасники ходи) мала приєднатися до «антиментівської» акції вже в Києві… Та, як згодом, з’ясувалося – Київ місто не для аполітичних, і студіююча молодь в меншій кількості зібралася захищати право своїх співгромадян на справедливість, а ніж її збирається на акціях по “збереженню старої Троєщини”.

18 липня на призначену годину на Майдані зібралося від сили три сотні чоловік. Можливо, людей було би більше, якби на заваді не стали різні обставини. Напередодні в ЗМІ потрапив скандальний відеосюжет про нібито продаж «Врадіївської ходи» певними громадськими активістами. Ці активісти не мали відношення до організаторів ходи, але сюжет мав резонанс. У повітрі вирувало відчуття можливої дискредитації і репресій проти усього, що рухається не тією траєкторією, яку задає нинішня влада (когось звинувачують в продажності, когось у боротьбі, когось виганяють з країни, а комусь не дають з неї вибратись)…

Є і інший полюс – Об’єднана опозиція, яка несподівано прийшла до думки, що успіх на виборах їй принесе вдала політика не у Парламенті, а на вулицях, і усіма силами намагається тій вулиці нав’язатися. Вулицю спершу це веселило навіть. Була видимість ефективності. З часом виявилося, що ефективності немає ніякої – люди з депутатськими мандатами стверджують, що нічого не можуть вдіяти. Все доводиться робити іншим людям, які не мають ані привілеїв у вигляді недоторканості, ні стандартного набору прав людини взагалі. Але навіть за такої ситуації, на кожній протестній акції, щойно кількість журналістів перевалює за два – як по дзвінку з’являється по п’ять активістів від кожної партії у супроводі одного депутата (максимум), і, обов’язково – мінімум по одному прапору у кожні руки… Інтелігентно попросити не піаритися на чужих поламаних руках, ногах і затриманнях активісти звісно пробували, але ОО приросла до вулиці сьогодні так, що коли відривати її – руки на комусь з активістів залишаться, і люди перестали просити і почали вимагати. Опозиція образилась…

Нещодавно на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook депутат від ВО “Свобода” Юрій Сиротюк написав : “Друзі запитують, де були депутати та інші небайдужі громадяни, коли міліція зносила врадіївський майдан, вибачте за тавтологію, на Майдані. Я був на Майдані у четвер до вечора. А свободівці активно підтримували ходу під час всього маршруту. Але нам постійно тараторили це не політична акція, ніяких прапорів і жодної політики. І як результат, до Києва так і не прийшло велике і добре організоване і й дисципліноване військо…

…Скажіть, яка армія, який підрозділ йде у бій без прапора, як називається підрозділ який втрачає чи соромиться свого бойового стяга, навіщо обмежувати акцію якоюсь суспільною категорією (на кшталт виключно дрібних бізнесменів, тільки студентів, чи правильних врадіївчан etc), і як армія може перемагати без офіцерів і командирів…”

Себто опозиція загалом і “Свобода” зокрема – щиро вважають себе офіцерами і командирами усіх протестних акцій і справді щиро не може зрозуміти, чому її бойові прапори дратують усіх присутніх на акціях. Але не це найсумніше – людей залишили один на один з оскаженілим “Беркутом” тільки тому, що хтось був проти прапора.

У Київ і справді не прийшло велике дисципліноване військо. І в Києві не густо народу відреагувало на цей заклик. Але хтось же відреагував…

Про це ми говорили з активною учасницею останніх антиміліцейських протестів в Києві – Раїсою Шматко: “Я прийшла тому, що я жінка і не можу бути осторонь… Я приєдналася до ходи в Борисполі і прийшла з людьми до Києва. Люди прийшли в Київ за підтримкою та допомогою,а отримали кийки та арешти… Що може бути цинічніше?  Там були люди з усіх куточків України зі своєю бідою. Багато жінок, у яких убили або закатували дитину. В них, у цих жінок, ноги були стоптані в кров і в наметах вони прилягли спочити. І ця сволота била їх з особливою жорстокістю…”

Хтось після акції розповідав, що Беркутівці вхопили намет, почали тягти його кудись… Фактично на ньому виникла бійка. Їм кричали, що там всередині були люди. Та жодного спецпризначенця це не цікавило. Згодом вдалося таки витягти з намету майже непритомну літню жінку.

“Так вони ще ніколи не поводились… Перед цією бійнею я офіційно повідомила заст. міністра МВС, який приймав заяви від людей на Майдані, про те,що готується злочин влади проти свого народу (ми вже на той час перерахували всі автобуси Беркуту). Це була мирна акція, ми нікому не заважали, ми були без жодних політичних гасел та політиків (а згідно Світової Конвенції з прав людини – це розглядається, як акт ГЕНОЦИДУ проти свого народу). Десь перед бійнею за годину прибув Микола Катеринчук, який повідомив нас про те,що нас будуть жорстоко викидати з Майдану і бігом пішов геть” – розповідає пані Раїса.

На той час поруч з Майданом Незалежності вже стояло на поготові 11 автобусів “Беркуту” по 50 бійців у кожному. На майдані ж лишалося менше сотні чоловік. Всі розуміли, що бійня буде. Потім вимкнулося світло. Через десять-двадцять хвилин хтось гукнув “йдуть” і “шикуймося”. Менше сотні чоловік відстоювали свої права і разом з тим права інших українців сам на сам з п’ятьма сотнями спецпризначенців. Звісно, що перевага була у тих хто в формі, а не у тих, хто намагався вибудувати кволу лаву (не кидати ж у перші ряди жінок і людей похилого віку, яких на акції була більшість).

Невже вистачить цинізму сказати, що їм у той момент не вистачало кількох десятків прапорів і істеричних фальцетів народних депутатів “Не піддавайтеся на провокацію” і “Давайте заспіваємо пісню”?

На питання, чого ж безсовісні Врадіївчани не пустили до себе політиків Раїса Шматко заперечила: “Зверталися ми до всіх і просили про допомогу – тільки без політичних прапорців,а з державними прапорами – їм це не сподобалося. Коли людей було побито та 9 чоловік відправлено до райвідділів (десь о 2 годині ночі) до нас приїхали від УДАРу – Ковальчук та ще якийсь(не пам’ятаю прізвища) і вони таки допомогли витягти людей з райвідділів. Василя Любарця(саме він зорганізував пішу ходу з Врадіївки) заарештували на 10 діб. Зараз він оголосив сухе голодування. Думаю,що в п’ятницю він вже попаде до лікарні”.

Коли вдарили спецпризначенці – тільки іскри від асфальту не відскакували. Знесли звісно всіх, хто  намагався якось встояти. Хоча, варто віддати належне – тій маленькій купці-лаві вдалося таки простояти мить-другу. Проте одним лише маневром їх було загнано в кільце. Частина людей знаходилася за межами оточення, частина всередині. Потім з’явилася друга колона Беркуту, третя, четверта. Вони курсували Майданом, влаштовуючи локальні сутички. Витягали по кілька чоловік з натовпу і тікали з ними у бік інститутської. Там їх прикривала ще одна колона Беркуту.

Потім тих хто лишився почали відтісняти до дороги. Кілька хлопців і дівчат примудрилися перекрити Хрещатик. Всі кого витісняли від монумента Незалежності – побігли їх підтримати… Проте незчулися, як з гуркотом на них навалилася колона, що їх витісняла. На іншому боці дороги відбувалося щось божевільне: журналістів 5го каналу побили, у оператора вибили з рук камеру і розбили її, а самого його повалили на землю.

За кілька хвилин все стихло. Міліція відгородила усі шляхи відступу на інший бік вулиці і так і залишилась чатувати кілька десятків вцілілих.  Я врешті почала роздивлятися їх потроху: більшість облич – зафігілі – не перелякані, не втомлені, не поранені – всі ці люди просто не розуміли, що відбулося, чому так відбулося.

А ще вони ніяк не могли зрозуміти, чому їх, здавалося б, однодумці з об’єднаної опозиції збирають багатотисячні акції для мітингу “ні про що” і проігнорували сьогодні їх…

Більшість учасників акції – навіть не здогадувалися про те, що вже напередодні їх “остання надія” на справедливість встигне обрости хабарницькими скандалами і розколами. До сьогодні більшість цих людей навіть не здогадується, що все це закінчилося, варто визнати, провалом завдяки тому, що надто маленькою виявилася ота ковдра, яку надто багато людей воліли на себе перетягнути. Вони не знали, що не захищали їх тут у столиці не через інформаційну блокаду, а через умову про відсутність партійних прапорів на акції.

Чи могла передбачити літня жіночка з Первомайська, що їй доведеться битися з ротою Беркуту тут, у Києві, під час законної акції протесту і ті за кого вона голосувала – не прийдуть її захистити?..

(с)Фрося Танк

Оштрафований учасник Врадіївської ходи: ми повертаємося на Майдан

Володимир Іванов

25.07.2013

Учасник Врадіївської ходи Володимир Іванов, якого сьогодні суд оштрафував за порушення правил проведення мирних акцій, повертається на Майдан. Про це він заявив біля Шевченківського райсуду Києва, який вирішив оштрафувати активіста на 10 неоподатковуваних мінімумів (175 гривень).

«Інкримінували порушення проведення мирних акцій. Всі складені в справі протоколи не відповідали дійсності і головне те, що рішення про адмінпорушення було вже заготовлене наперед… Ми зараз повертаємося на Майдан, продовжимо стояти для того, щоб Врадіївська хода знайшла резонанс у суспільстві», – сказав Іванов.
Житель міста Лубни на Полтавщині Володимир Іванов пішки пройшов до Києва, щоб захистити своє право не бути підданим катуванню в міліції.
Напередодні суду Іванов розповів Радіо Свобода: «Міліціянти прийшли скласти протокол про те, що ми сьогодні знаходимося на Майдані з порушенням рішення суду, яке забороняє проводити будь-які мирні зібрання на майдані Незалежності з 21 до 31 липня».

22 липня 2013 року ініціатор Врадіївської ходи Василь Любарець отримав 10 діб адміністративного арешту за організацію і проведення мітингу на Майдані.

За даними Володимира Іванова, зараз у центрі Києва залишаються майже 30 активістів, які вимагають адекватного розслідування подій у Врадіїівці і відставки міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка через розгін 19 липня акції протесту на Майдані

Василь Любарець (активіст Врадіївської ходи, якому впаяли 10 діб арешту) виявився кріпким горішком!

Василь Любарець (той що в помаранчовому блайзері - активіст Врадіївської ходи, якому впаяли 10 діб адмінарешту нізащо) виявився кріпким горішком! Він оголосив сухе голодування в ізоляторі для адмін.затриманих - в знак протесту проти незаконного затримання - не вживає води зовсім! Це підтвердив його адвокат Денис Овчаров який відвідував його сьогодні.
Слова із-за грат звучать зовсім по іншому (лист від Василя додаю):

 А це власне остання заява, яку Василь Любарець встиг передати журналістам до свого арешту 22.07.13:

Антиміліцейський Майдан триває – попри побої міліції

Розгін наметового табору у Києві, 18 липня 2013 року

РОЗМІР ШРИФТУ 

Євген Солонина

19.07.2013

Київ – Учасники Врадіївської ходи проти свавілля міліції продовжують акцію протесту на майдані Незалежності в Києві. Без наметів: бо в четвер ввечері, коли активісти їх встановили, наметове містечко зніс «Беркут», побивши активістів і декого з журналістів, стверджують потерпілі. В МВС побиття мітингувальників заперечують, а в адміністрації президента обіцяють розібратися, чи била міліція людей. Правозахисники, які бачили знесення наметів, оцінили дії правоохоронців як кримінальний злочин. 

У п’ятницю надвечір на майдані Незалежності майоріли українські національні прапори та стяги кількох громадських організацій. Учасників ходи з Врадіївки до Києва проти свавілля міліції, та київських громадських активістів – більш ніж півсотні. Напередодні, у ніч із четверга на п’ятницю людям добряче дісталося від «Беркуту» під час штурму наметового містечка, однак це їх не спинить, заявив Радіо Свобода один із учасників протесту, активіст руху «Спільна справа»Володимир Іванов.

«Є травми, поранення. Але розумієте, багато з цих людей пішки йшли з Врадіївки та інших областей. І вони через такі дрібниці не відступлять. Ми повідомили владу столиці, що наша акція є безстроковою. І формулюємо нові вимоги до влади», – підсумував активіст.

Інша учасниця протесту наводить докази того, що били їх сильно.

ЗАВАНТАЖИТИ

«В мене в руках документи, зокрема фото вбитих у міліції дітей тих, хто прийшов на Майдан. І – розламаний міліцейський кийок. Били так, що ламалися кийки, а люди губили найцінніше, що в них було», – каже вона.

У п’ятницю правоохоронці знову нагадали, що намети встановлювати не можна, поки не буде дозволу міської влади. Поки два працівники МВС повідомляли це активістам – їх знімали на відео близько десяти людей в цивільному.

 «Беркутівці» забезпечували порядок і не билися – Коряк

Побитих від міліції немає, в четвер на майдані Незалежності правоохоронці не порушували закону, сказав на брифінгу начальник Головного управління МВС у Києві Валерій Коряк, передають «Українські новини».

За його словами, мітингувальники почали встановлювати намети, хоча дозволу на це у них не було, а об одинадцятій вечора мітинг мав скінчитися. Керівник київської міліції також зауважив, що намети зносили співробітники комунального підприємства «Благоустрій», а міліція забезпечувала громадський порядок.

ЗАВАНТАЖИТИ

Начальник ГУ МВС похвалив роботу своїх підлеглих. Він сказав, що затримали 11 протестувальників, вони були доставлені в Шевченківський райвідділ міліції. Проти них склали адміністративні протоколи. А щодо одного, який кидав димову шашку, відкрили кримінальне провадження.

Чепак з’ясує, чи постраждали на майдані журналісти

Рада Незалежної медіа-профспілки та Національна спілка журналістів України 19 липня спільно звернулися до президента України Віктора Януковича з вимогою звільнити міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.

«Ми, Рада НМПУ і Національна спілка журналістів, вимагаємо звільнити міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та провести реформу міліції. Міністр публічно давав обіцянки забезпечити безпеку журналістів, однак свого слова не дотримався. У сьогоднішньому вигляді міліція становить суспільну небезпеку», – йдеться у спільній заяві організацій.

Медіа-профспілка і Спілка журналістів також звертаються до Генеральної прокуратури з вимогою покарати міліціонерів, які побили журналістів у ніч на п’ятницю.

Під час розгону наметового містечка на майдані Незалежності вночі 19 липня 2013 року

Внаслідок дій бійців спецзагону міліції «Беркут», під час розгону акції на майдані Незалежності травм зазнали журналісти «5-го каналу». Про це у Facebook написав один із них – Андрій Ковальов, у якого лікарі зафіксували забиття спини і голови. Постраждав також один із київських фотокорів Максим Требухов: на відео Радіо Свобода видно наслідки застосування проти нього сльозогінного газу.

Комітет оперативного реагування на інциденти за участю ЗМІ, який діє в адміністрації президента, пообіцяв розібратися, чи били журналістів під час знесення наметів на майдані в ніч на 19 липня. Роботу комітету координує прес-секретар президента Дарка Чепак.

Тим часом свою думку про перебіг подій на майдані висловили правозахисники. Розігнавши наметове містечко Врадіївської ходи, міліція вчинила кримінальні злочини, заявила Радіо Свобода керівник Центру громадянських свобод Олеся Матвійчук.

«Мої колеги проводили моніторинг нічних подій на майдані. Міліція вдалася до численних порушень законодавства. Проте, це відбувається не вперше. В контексті цих подій ми невдовзі побачимо, чого вартують слова міністра МВС Віталія Захарченка», – зауважила правозахисниця, згадавши, як днями міністр пообіцяв звільняти й карати «перевертнів у погонах» – працівників міліції, які були впіймані на злочинах.

Тим часом Київська міська державна адміністрація подала позов на депутата від УДАРу Сергія Капліна, який підтримував Врадіївську ходу. Сам Каплін припускає, що в позові йдеться про акцію протесту і встановлення наметів на майдані
.

Коммунарский суд оставил Раису Радченко на принудительном лечении в «психушке»

Общественность возмущена, адвокаты в шоке, а сама активист боится за свою жизнь и здоровье. А так же заявляет, что это политический заказ.

Сегодня, 15 июля председатель Коммунарского районного суда Сергей Герасименко удовлетворил заявление областного психдиспансера о принудительной госпитализации и лечении Раисы Радченко. Ранее суд отказал активистке в проведении независимой диагностики в Киеве. Об этом сообщает корреспондент 061.

ЧИТАЙТЕ все новости на тему: активистку Раису Радченко упрятали в «дурдом» после критики милиции и чиновников

Адвокаты считают подобное решение необъективным. В частности, по мнению независимого медэксперта Татьяны Смирновой, врачи психбольнице не могли поставить диагноз «органическое повреждение головного мозга». Даже психиатр Ляшко, представляющая коллегию врачей, ставивших диагноз Раисе Радченко, признается, что у больницы нет необходимого оборудования. 

Кроме того, представители учреждения отмечают, что подсудимая ранее не наблюдалась у психиатра. Однако при вынесении диагноза они ссылаются на её историю болезни. Откуда и как появились эти бумаги, остается загадкой – в суде данные документы предоставлены не были. Несмотря на это, представитель прокуратуры от возражений воздержался.

Сама Раиса Радченко уверена, что происходящее не более, чем политический заказ. «Всё это сфабриковано и является просто заказом. Я мать троих детей, и меня против моей воли держат в больнице, применяют методы пыток и колют непонятные препараты – это репрессия против меня. Сейчас против меня, а потом так же пойдёт и против других. Я требую проведения независимой экспертизы. Я сейчас стою перед вами, я пришла к вам за защитой», - обратилась активист к председателю суда Сергею Герасименко.

Напомним, как сообщалось ранее, в Запорожье силой доставили в психиатрическую лечебницу активистку Раису Радченко. Во время задержания легкие телесные повреждения получила дочь и 5-летний внук женщины. Позже стало известно, что психиатры заявили о необходимости принудительного лечения Раисы Радченко. В субботу 13-го июля, после общения с активисткой, её дочь заявила о критическом состоянии Раисы Радченко.

Данилюк: Міліція стала уособленням режиму

Координатор громадянського руху "Спільна справа" називає причину агресії проти правоохоронців

Людям немає куди скаржитися стосовно порушень їхніх прав. Про це Олександр Данилюк, координатор громадянського руху "Спільна справа", сказав у програмі "Сьогодні про головне" на ТВі.

"Якщо раніше ти міг розраховувати на те, що можеш поскаржитися в прокуратуру, цю особу буде притягнуто до відповідальності, сьогодні ти розумієш, що тобі поскаржитися нема куди. Якщо ти хочеш справедливості, цього негідника, який тебе вдарив чи якось інакше образив, треба покарати самостійно, на місці", - пояснив Данилюк і додав: "Можливо, політичне керівництво радіє, що воно зробило такий громовідвід з міліцією. Але даремно вони радіють. Після того, як будуть зламані міліцейські кордони (а вони будуть зламані), Януковича нічого не захистить".

Міліція розкладається і стає соціально небезпечною – генерал міліції

Радіо «Свобода»

Київ – Міліція – це дзеркало влади, вона розкладається і стає соціально небезпечною, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода генерал-лейтенант міліції, колишній заступник міністра внутрішніх справ, депутат від УДАРу Микола Паламарчук. Приводом для цієї розмови стало рішення колегії Міністерства внутрішніх справ за результатами розслідування подій у Врадіївці. За повідомленням прес-служби МВС, із займаних посад звільнили начальника управління Міністерства внутрішніх справ Миколаївської області Валентина Парсенюка, його заступника, начальника кадрового підрозділу обласного управління міліції, трьох співробітників обласного підрозділу внутрішньої безпеки, а також майже весь керівний склад Врадіївського райвідділу.

– Пане Паламарчук, як Ви оцінюєте ефективність рішення про звільнення посадовців Миколаївського обласного управління міліції?

– Це правильно тому, що вони відповідають за оперативну обстановку на території обслуговування.

– Але чи змінять ці звільнення ситуацію, коли міліціонери дають регулярні приводи говорити про їхнє нехтуванням законом та жорстокість?

Нині найпопулярніший вираз серед міліціонерів – це «ліквідний клієнт», з якого можна збити гроші

– І міністр внутрішніх справ, і керівник нашої держави не розуміють, що міліція – це дзеркало влади. А дзеркало влади сьогодні брудне і замацане. Міліція розкладається, міліція стала соціально небезпечною. Нині сьогодні найпопулярніший вираз серед міліціонерів – це «ліквідний клієнт», тобто клієнт, з якого можна збити гроші. Треба перебудувати структуру.

Як зараз потрапляють в міліцію? Якщо ти не будеш симпатизувати тій партії, якій треба, тебе не візьмуть

Іншу мотивацію повинні мати працівники міліції – це особлива категорія. Якщо він не любить людей, якщо він якийсь злобний, він взагалі не повинен працювати. Найстрашніше, що орган, який має бути повністю аполітичним, став політичним. Як зараз потрапляють в міліцію? Якщо тебе перевірятимуть, а ти не будеш симпатизувати тій партії, якій треба, тебе не візьмуть.

– То в міліції накопичуються жорстокі та схильні до протиправних дій люди лише через політизованість системи Міністерства внутрішніх справ, чи є й інші чинники?

– Немає системи наступництва. Я прийшов у систему МВС, за мною закріпили наставника. На території, де я працював, я знав напам’ять приблизно 6 тисяч машин, знав, чиї вони. Це тому, що мене навчив майор Штиков. Він говорив, що я маю бути ввічливим, але водночас повинен пам’ятати, що тут може бути і злочинець, що тут може бути хворий, що я маю бути психологом, повинен бачити людину. Сьогодні приходить молода людина, всіх звільнили по п’ятому колу – немає кому вчити.

– Чому основні вміння, а також розуміння змісту роботи міліціонера не закладаються у профільних навчальних закладах?

У нас заступники міністра трохи старші за 30 років. Заступник міністра – хлопець, який жодного дня не працював у системі МВС

– Раніше які були навчальні заклади? Це була середня школа міліції, другий рівень навчання – вища школа, а також був третій рівень – академія підготовки вищого керівного складу МВС. Нині шкіл міліції немає, є тільки виші. Заплатив – ти лейтенант, а за три роки ти вже підполковник. У нас заступники міністра трохи старші за 30 років. Заступник міністра – хлопець, який жодного дня не працював у системі МВС. Що він знає про цю систему, що він знає про людей, про психологію?

– Як Ви ставитеся до нині часто обговорюваної пропозиції – звільнити весь склад системи МВС і створити її заново, з нуля?

– Про Грузію мало хто говорить, що замінили тільки в ДАІ всіх. Тому що не можна просто замінити оперативника. Чим більше він має агентури, тим краще він розкриває злочини. Для цього йому потрібно мінімум 5 років. Звільнимо всіх, а звідки їх набирати? Підходи треба змінити. Треба зробити так, щоб працівникам міліції було престижно не брати. Причому треба починати, знову ж таки, з верхніх ешелонів міліції.

Передрук з "Радіо Свобода"

Регіоналам потрібно думати не про те, як утримати владу, а як її швидше передати - Данилюк

Є в цьому всьому агресивному антиментізмі очевидний позитив. Народ хоче потримати режим за горло, і якщо режим збережеться ще кілька років, обов'язково потримає. Насправді, сьогодні регіоналам треба думати не про те, як утримати владу, а як її швидше передати. Події розгортаються надто швидко і може трапитись так, що деякі сьогоднішні вершителі доль пожалкують, що не опинились у в'язниці ще в 2004-му.

В якості бонуса дагестанська соціальна реклама "в тюрьме он был бы жив".

Олександр Данилюк

14 липня Франція святкує головне національне свято республіки - День взяття Бастилії.

14 липня Франція святкує головне національне свято республіки - День взяття Бастилії (L'anniversaire de la prise de la Bastille).

Бастилія - ​​фортеця в передмісті Сен-Антуан, в західному районі Парижа, була побудована в кінці XIV століття, розширювалася і зміцнювалася в XVI і в XVII століть.

Вона повинна була служити зміцненням на підступах до столиці. Незабаром фортеця стала виконувати функції в'язниці, переважно для політичних ув'язнених. За 400 років серед в'язнів Бастилії було чимало знаменитих особистостей Франції - письменник-мораліст Франсуа де Ларошфуко, драматург П'єр Огюстен Карон де Бомарше, двічі в'язнем Бастилії був філософ Франсуа-Марі Аруе де Вольтер. При королі Людовику ХV (1710-1774) Бастилія придбала погану репутацію королівської в'язниці, в'язні якої назавжди зникали в підземних казематах. Для багатьох поколінь французів фортеця була символом всевладдя і деспотизму королів. До 1780-м рокам в'язниця практично перестала використовуватися.

До кінця XVIII століття Франція опинилася на краю банкрутства, третина населення Парижа становили жебраки й волоцюги. У пошуках виходу з фінансової безвиході король Франції Людовик XVI змушений був 5 травня 1789 скликати Генеральні штати (вища станово-представницьке установа, скликає королем в критичні моменти французької історії). 17 червня депутати проголосили себе Національними зборами, а 23 червня відмовилися підкоритися королівському указу про їх розпуск. 9 липня 1789 Збори назвало себе Установчими, проголосивши своєю метою вироблення конституційних основ нового політичного порядку.

Причиною облоги Бастилії стали чутки про рішення короля розігнати Установчі збори, а також зсув з поста державного контролера фінансів реформатора Жака Неккера. Обурені парижани вийшли на вулиці. 11 липня стало відомо про концентрацію королівських військ під Парижем.

14 липня 1789 парижани, які вирішили вчинити опір військам, рушили до Бастилії в надії заволодіти що зберігалися там зброєю.

Традиційно вважається, що штурм був зроблений з метою визволення в'язнів Бастилії.

На той момент у фортеці знаходилися семеро в'язнів - четверо фальшивомонетників, двоє психічно хворих і один вбивця; гарнізон Бастилії налічував близько 110 чоловік. Штурм фортеці тривав чотири години. Натовп увірвався до фортеці, начальник гарнізону був обезголовлений, укладені випущені.

У відповідь на те, що трапилося Людовик XVI відновив на посаді Неккера і відвів війська від Парижа. Городяни зустріли новину вибухом тріумфу. Після 14 липня Паризький муніципалітет ухвалив рішення про знесення Бастилії. Протягом трьох років до 15 травня 1791 фортеця розібрали. Легенда свідчить, що на руїнах Бастилії з'явився напис "Тут танцюють".

В даний час на місці знесеної фортеці знаходиться площа Бастилії - місце перетину десятка вулиць і бульварів з підземним вузлом паризького метро і Паризької оперою. У центрі площі височіє Липнева колона (Colonne de Juillet). Вона була встановлена ​​на згадку про події Липневої революції 1830 року, в результаті яких абсолютна монархія Карла X була скасована, а на зміну їй прийшла конституційна монархія на чолі з королем-громадянином Луї-Філіпом.

«Геній свободи» роботи Огюста Дюмона. Липнева колона
Висота всієї споруди, включаючи п'єдестали, складає більше 50 метрів. Колону вінчає позолочена бронзова статуя крилатого Генія свободи роботи Огюста Дюмона. В одній руці Геній тримає факел Цивілізації, а в іншій - розірвані ланцюги рабства.

Взяття Бастилії вважається початком Великої французької революції. Офіційно свято було засновано 31 січня 1879. З тих пір штурм фортеці вважається символом згоди і єднання французької нації, а День взяття Бастилії фактично є Днем незалежності країни.

Офіційна програма святкування починається 13 липня. У цей день у Франції проходить низка урочистих балів. Наступний день відкриває військовий парад на Єлисейських полях, який починається о 10 годині ранку на площі Етуаль і рухається у бік Лувру, де його приймає президент Франції. Обов'язковою фіналом святкування стає грандіозний феєрверк біля Ейфелевої вежі та на Марсовому полі в 10 годині вечора.

Матеріал підготовлений на основі інформації РІА Новини і відкритих джерел

До Смілянського МРВ УМВС, де сьогодні загинув співробітник, підвезли спецзасоби.

Сьогодні стало відомо, що при спробі затримання підозрюваного  у вчиненні протиправних дій міліціонерами, останній завдав смертельного поранення одному з правоохоронців,  а іншого поранив. Після цього громадянин покінчив життя самогубством. Принаймні така офіційна версія міліції. Сталося це у місті Сміла.

Пікантності ситуації додає той факт, що підозрюваний проходив по іншій справі, зокрема подав заяву до прокуратури,  в якій звинуватив міліціонерів у застосуванні катувань до нього, зокрема електичного струму, для вибивання зізнань. А три дні тому він взагалі зник після того, як його викликали до райвідділку.

Як би там не було, але на фоні подій у Врадіївці, та штурму райвідділу у місті Києві, який відбувається в ці хвилини, але розпочався ще по обіді, прийнято рішення про підвезення до Смілянського райвідділу спецзасобів.

Зокрема в другій половині дня до стін відділку під"їхала вантажівка, з якої розвантажили додаткові комплекти спецзасобів: бронежилетів, кийків, касок. Міліція остерігається заворушень.

Ярослав Нищик

До ходи врадіївців приєднаються колони з інших міст, – Данилюк

Близько 20 мешканців Врадіївки, Миколаївської області, пішки вирушили в сторону Києва. Протестна піша хода має завершити 18 липня у Києві.

Про це розповів координатор громадянського руху “Спільна справа” Олександр Данилюк.

“Зараз нам відомо, що вже кілька колон і з інших міст мають намір вийти на зустріч врадіївцям і приєднатися до ходи. Зокрема, очікуються на колони з Черкас, Полтави, Кіровограду, – розповів він. – Ідея полягає в тому, щоби 18 липня зібралася максимальна кількість людей, які постраждали від незаконних дій міліції, щоби суспільство побачило всі масштаби цього явища, щоби громадяни Україна зрозуміли, що насправді, Врадіївка — це не виняток. На превеликий жаль, це правило, в яке перетворилися правоохоронні органи”.

Данилюк зауважив, що дату завершення ходи — 18 липня, було обрано випадково. За розрахунками організаторів, саме стільки часу знадобиться протестувальникам, аби дійти до Києва.

“Це була абсолютно низова ініціатива. Та ми розуміємо, що бажання у протестувальників довести своє обурення є. Але немає необхідного досвіду адміністрування подібних заходів. Тому ми і долучилися до акції. І вирішили це робити на загальнонаціональному рівні. Бо проблема у Врадіївці — не унікальна”, – наголосив активіст.

Поки що хода піша і в строки маршруту мітингувальники вкладаються. Але учасники не виключають, що якщо не будуть встигати вчасно дійти до Києва, то якусь частину маршруту проїдуть. Ночують вони у наметах.

У Києві має бути фінальна точка ходи, після якої акція може перетворитися на безстрокову.

“На сьогоднішній день є базові вимоги: відставка міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та фактичний розпуск міліції з її подальшою переатестацією. Щоби кожен співробітник міліції — від міністра до дільничих — обов’язково пройшов переатестацію із залученням представників громадського суспільства. При чому, не якихось “пригодованих” самим міністерством, а тих представників суспільства, які зберуться з усієї України 18 липня. Це будуть люди, які представлятимуть комітети жертв міліцейського свавілля, об’єднання батьків, дітей яких на дорогах вбили мажори. Тобто, люди, які насправді воюють з гнилою міліцейською системою, яка вже багато років не має нічого спільного з правоохоронною діяльністю”, – розповів він.

Данилюк додав: “Ми не говоримо, що стовідсотково всі міліціонери є покидьками. Звісно, якась частина має залишитися в органах. Але зрозуміло, що велика частина з них, дивлячись на те, чим вони займалися останні роки — просто не має цього права”.

Активісти вимагатимуть виконання своїх вимог, однак не виключають, що влада їх може і не задовольнити.

“Будь-яка акція може бути успішною у плані задоволення вимог винятково завдяки кількості учасників. Навіть найбільш абсурдна вимога, яка об’єднає велику кількість протестувальників, буде задоволена. Водночас, справедливі вимоги, до яких варто віднести і ці, будуть проігноровані, якщо представники режиму не побачать для себе жодної загрози”, – зауважив активіст.

Він підкреслив: “За великим рахунком, ця акція не буде зайвою. Адже градус несприйняття того, що робить влада — піднімається. Можливо вони не виконають всіх вимог, та поступляться в якихось питаннях. І це теж можна буде вважати, принаймні, кроком вперед”.

Попередній маршрут ходи: Первомайськ (8 липня); Голованівськ (10 липня); Умань (11 липня); Монастирище (12 липня); Жашків (13 липня); Біла Церква(15 липня); Фастів (16 липня); Васильків (17липня); Київ-Майдан (з 18 липня-безстроково).

Олеся ДУБОВИК, Gazeta.ua

"Спільна Справа" хоче відставки не лише Захарченка, а й Януковича

18 липня громадський рух планує зібрати у Києві тих, хто постраждав від правоохоронців

Лідер громадського руху "Спільна Справа" Олександр Данилюк заявив, що його організація переконуватиме учасників пішої ходи додати до своїх вимог ще одну – відставка Віктора Януковича.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

"До 18-го липня, коли врадіївська хода дійде до Києва, ГР "Спільна Справа" планує зібрати в столиці потерпілих від незаконних дій або бездіяльності правоохоронців з усіх куточків України. З цією метою будемо з завтрашнього дня зв'язуватись з всеукраїнськими та регіональними правозахисними організаціями. Будемо переконувати учасників акції, що до вимог необхідно додати також негайну відставку головного винуватця безкарного мєнтовського свавілля – Віктора Януковича. Інакше відставка Захарченка нічого не змінить. Зрештою, на його місце можуть просто повернути Могильова", – написав Олександр Данилюк.

Нагадаємо, що 7 липня ї з Врадіївки до Києва пішки вирушила піша хода протестувальників з вимогами звільнення міністра МВС Віталія Захарченка та переатестації громадськими комісіями всіх працівників міліції.

Маршрут ходи: Первомайськ (8 липня); Голованівськ (10 липня); Умань (11 липня); Монастирище (12 липня); Жашків (13 липня); Біла Церква(15 липня); Фастів (16 липня); Васильків (17липня); Київ-МАЙДАН (з 18 липня-безстроково).

Нагадаємо: 26 червня троє чоловіків затягли в автомобіль 29-річну мешканку смт. Врадіївка Ірину Крашкову, вивезли її до лісосмуги біля села Сирове і зґвалтували. Дорогою і на місці зґвалтування дівчину жорстоко били. Покалічена жінка повідомила слідчому, що її побили і зґвалтували два офіцери міліції – Євген Дрижак та Дмитро Поліщук, а у побитті брав участь ще один місцевий житель Сергій Рябіненко.

Рябіненка та Поліщука затримали відразу, суд постановив заарештувати їх на два місяці. Євгена Дрижака затримали лише вчора, після акцій протесту врадіївчан. Раніше прокуратура стверджувала, що в нього є алібі: міліціонер перебував на нічному чергуванні, підтвердженням чого є відеозапис з відділку та свідчення колег Дрижака. Але після ретельної перевірки запису алібі Дрижака розсипалося.

Скандал навколо цієї справи призвів до того, що міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко відсторонив від займаної посади начальника УМВС в Миколаївській області Валентина Парсенюка та керівника Врадіївського райвідділу міліції.

ПІСЛЯ БУНТУ

"Десятій частини жителів нікому не відомого села вдалося те, що вже багато років не можуть зробити впливові дяді з недоторканністю, медіаресурсами і грошима. Подумайте, що було б, якби на вулицю вийшли хоча б 10% киян, 10% українців?

Єдина причина, по якій гнила українська вертикаль ще не завалилася, березневі навколо тліном і трухою - відсутність того, хто міг би надати їй "останню послугу". Чинна влада розуміє це, і тому постійно твердить мантру про ймовірну "громадянській війні", яку нібито розпалюють певні сили і якої ні за що не можна допустити. Зрозуміло, це повна дурість - громадянська війна в Україні неможлива, хоча б тому що жоден громадянин у здоровому глузді не піде ризикувати життям за владу садистів-ментів, продажних чиновників і бандитів. Якщо такий варіант і був віддалено можливий у 2004 році, то тепер, спасибі Віктору Федоровичу, вже немає.

Слабкість режиму настільки очевидна, що не потрібно навіть вигадувати якийсь революційний велосипед. Врадіївка наочно показала, що 90% байдужих цілком можуть відсидітися вдома, щоб домогтися справедливості на вулицях вистачить і 10%. І тієї опозиції, яка дійсно хоче влади, а не імітує боротьбу за неї, потрібно реально працювати з цими 10 відсотками, а не аморфно обіцяти всім все відразу, як відбувається зараз. Законних важелів для утримання влади у правлячої команди вже майже не залишилося. А беззаконню потрібно давати відсіч. Як показує практика - нічого нереального в цьому немає. Влада до тремтіння в колінах боїться прямої дії і відразу пасує перед ним.

Чого ніяк не можна зараз робити жителям Врадіївки - це каятися і заспокоюватися. Відчайдушний крок, на який вони зважилися, вже не залишає їм вибору - або разом і далі, або репресії всім окремо. Міліція напевно захоче мстити. Але чи зможе зробити це лише в тому випадку, якщо повсталі люди знову повернуться до положення заляканих і безправних холопів, що бояться всіх, у кого є погони. Якщо ж ініціативні жителі Врадіївки будуть і далі тримаються разом і не стануть здавати своїх, міліції доведеться мимоволі займатися тим, чим їй належить займатися за законом. Служити людям. "

Денис Казанський © 5.07.2013р.

"Після бунту"

http://frankensstein.livejournal.com/421983.html

# ВРАДІЇВКА - разом Із Денис Казанський.